fb
yt
Вгору
ВСП Барський фаховий коледж
транспорту та будівництва
Національного транспортного університету
Звернення директора
director
Фільм про коледж
video
Веб-камери
cam_1
Пам'ятник "Запорожцю"
cam_2
Ландшафт перед гуртожитком
Student бкТБ
video
Історія

Архівні документи свідчать: у далекому 1969 році наказом Міністерства будівництва і експлуатації автомобільних доріг УРСР № 150 було засновано Барський автомобільно-дорожній технікум. За рік до цього у Барський філіал Житомирського автомобільно-дорожнього на першу і єдину на той час спеціальність «Технічне обслуговування, ремонт автомобілів і двигунів» було прийнято шістдесят студентів. Невдовзі до першої спеціальності додалася друга – «Будівництво, експлуатація та ремонт автомобільних доріг і аеродромів». З 1971 року БАДТ набув ознак повноцінного середнього спеціального навчального закладу регіонального рівня.

Перші кроки становлення технікуму пройшли у складних умовах: через відсутність приміщення довелося проводити заняття у старому корпусі середньої школи № 1.

Справжнім святом для перших студентів і викладачів стало завершення будівництва навчального корпусу. Також у 70 – ті роки було споруджено п’ятиповерховий гуртожиток на 450 місць, виріс ще один навчальний корпус з просторими аудиторіями, лабораторіями, майстернями, актовою та читальною залами.

У 1982 році відкрили третю спеціальність – «Експлуатація і ремонт підйомно – транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання».

Завдяки талановитим очільникам Георгієві Васильовичу Кожевникову, Володимирові Миколайовичу Вальчуку, Івану Васильовичу Луцишину було закладено підвалини для створення авторитетного, добре знаного в багатьох регіонах України навчального закладу. У 2000 році директором технікуму став Йосип Едуардович Кібітлевський, за плечима якого на той час уже було чимало років виробничого та педагогічного стажу.

У 2001 році кількість спеціальностей у технікумі збільшилась з трьох до п’яти і студентство отримало змогу опановувати знання з організації перевезень і управління на автотранспорті, землевпорядкування, а в 2014 році додалася ще й шоста – «Організація та регулювання дорожнього руху».

Особливу увагу зосередив керівник на створенні міцної сучасної матеріально – технічної бази з усіх спеціальностей. По – новому, згідно вимог, обладнано 52 навчальні кабінети, сім лабораторій, навчальний полігон, спортивну, борцівську, настільного тенісу та тренажерні зали, реабілітаційний центр «Здоров’я», слюсарну, механічну, ковальсько – зварювальну, монтажно – демонтажну майстерні, студентську навчальну станцію технічного обслуговування автомобілів, гараж. Значні зусилля були спрямовані на розвиток технічної творчості. В арсеналі навчальної бази – двигун і трансмісія «БМВ - 530», V – подібна «фордівська» «шістка», мотор «Фіат - Крома». Кожен вузол на цих агрегатах – у розрізах, виконаних руками студентів.

Для забезпечення комп'ютеризації навчального процесу обладнано два комп'ютерні класи та комп'ютерний центр. Для роботи в них застосовується сучасне програмне забезпечення. Студенти можуть користуватися технікою під час курсового та дипломного проектування, мають доступ до мережі Інтернет.

Сміливе дизайнерське рішення Йосипа Едуардовича - відреставрований легендарний вітчизняний «Запорожець», встановлений на постаменті перед навчальним корпусом. Це перший пам'ятник у світі даної марки авто з нагоди 40-річчя початку серійного виробництва. У гуртку технічної творчості студенти-умільці під керівництвом викладачів - наставників працюють над створенням музею старовини на колесах. У навчальному корпусі - ідеально відремонтований, в належному технічному стані 50-літній мотоцикл «ИЖ-49». Інший (цієї ж марки) стилізований під американський «Харлей-Девідсон» з подовженою передньою вилкою й широким, як у автомобіля, заднім колесом. Реставрували «Запорожець», «Волгу» (ГАЗ-24). Залюблені в техніку студенти мають можливість виробляти навики з технічного обслуговування, ремонту, тюнінгу автомобілів. Йосип Едуардович ініціював організацію навчання супутніх робітничих професій, які мають попит у ринкових умовах: автослюсар, слюсар з ремонту дорожніх машин, оператор комп'ютерного набору. Студенти опановують керування автомобілем й отримують посвідчення водія категорій «В», «С».

Отож, новітня історія технікуму розпочалась у двотисячному. Саме тоді, на межі тисячоліть, розпочалися, без перебільшення, прогресивні поступальні зміни. У 2004 р. – навчальний заклад приєднано до Національного транспортного університету. 2014 р. – перейменовано на Барський коледж транспорту та будівництва. Сьогодні навчальний заклад набув сучасних рис і продовжує далі удосконалюватись. У нього є багаторічна історія перемог і поразок, здобутків і втрат, а головне є душа – студенти і викладачі!

Історія в обличчях

Хто творить історію? Історію світу - літописці, географи, ботаніки, архітектори… Історію науки – вчителі та викладачі. Не таємниця, що якісна освіта починається з педагога і його вміння передати знання та «створити» гідного фахівця. Барський фаховий коледж транспорту та будівництва НТУ має гарну славу: готує озброєних найсучаснішими теоретичними знаннями й практичними навичками, фізично та духовно розвинутих, національно свідомих, конкурентоспроможних на ринку праці фахівців. Реалізувати це неможливо без відповідних навчальних програм та підручників, творчої, подвижницької праці викладацького колективу, у якому є кандидати наук, викладачі – методисти вищої категорії, відмінники освіти України. Це ті люди, які усе своє життя присвятили чужим дітям, навчаючи та виховуючи їх, як власних!

Клавдія Терентіївна Літинська, Марія Йосипівна Файдун (Ляшенко), Ірина Феліксівна Присяжна, Василь Олексійович Кисюк, Елеонора Леонідівна Керницька, Марія Олексіївна Смотрицька, Олександр Ілларіонович Богма, Людмила Максимівна Вальчук, Галина Іванівна Ковальчук, Володимир Миколайович Яворський, Олександр Сергійович Скорич, Анатолій Давидович Кобилкін, Аркадій Васильович Сломонов, Олександр Іванович Чайковський, Микола Якович Лоян, Болеслав Йосипович Кащенко, Віталій Михайлович Лісевич, Олександр Миколайович Боровський, Володимир Юрійович Федорчук, В'ячеслав Васильович Ясенок, подружжя Козирських, Гуцалюків... Вони вели не одне покоління молодих людей до професійних висот. Це про них так щиро та тепло, з великою вдячністю згадують колишні вихованці.

Наші випускники – відомі люди. Серед них є вчені, викладачі вищих навчальних закладів, керівники. Зокрема, Володимир Олександрович Одинець, який працював в Адміністрації Президента України; Володимир Костянтинович Присяжнюк – доктор технічних наук, професор, ректор Київського муніципального університету; Валерій Михайлович Андрухов – кандидат наук, викладач Вінницького технічного університету; Іван Карпович Бура - голова районного товариства сприяння обороні України; Олег Петрович Рекало - головний експерт Жмеринського МРЕО; Микола Васильович Голюк – головний інженер Чернівецького облшляхбуду; Юрій Вікторович Штейко - заступник начальника служби доріг у Вінницькій області...

Чимало колишніх випускників технікуму продовжили трудову діяльність у навчальному закладі викладачами, лаборантами, інструкторами, здобувши заслужену шану і авторитет тих, хто прийшов навчатися після них. Це Володимир Олександрович Данилишин, Петро Васильович Коцурак, Віктор Григорович Патлатюк, Олег Григорович Грисюк, Анатолій Васильович Черевик, Віталій Броніславович Щербатюк, Роман Юрійович Рязанцев, Вадим Михайлович Войтенко, Володимир Володимирович Леонов, Михайло Ісаакович Аншин, Володимир Анатолійович Дяченко, Роман Миколайович Сердюк, Василь Васильович Мукоїд, Оксана Федорівна Дяченко, Алла Петрівна Казакова, Віталій Болеславович Козирський, Олександр Вікторович Школьнік, Олександр Вікторович Прохоров, Євген Степанович Халупчак, Олександр Валерійович Вольтріх, Світлана Олександрівна Казьмірук, Віктор Васильович Юкало, Андрій Васильович Гуменний, Сергій В'ячеславович Паль, Тетяна Леонтіївна Ільїна, Віталій Ігорович Пампушко, Тарас Вікторович Юкало, Діана Русланівна Пальонко.

Текст цієї сторінки доступний на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0