fb
yt
Вгору
ВСП Барський фаховий коледж
транспорту та будівництва
Національного транспортного університету
Звернення директора
director
Фільм про коледж
video
Веб-камери
cam_1
Пам'ятник "Запорожцю"
cam_2
Ландшафт перед гуртожитком
Student бкТБ
video
Перегляд
Відвідайте Львів – воно того варте
10.07.2017

Львів надзвичайно популярний серед студентства. Можливо тому, що кожен третій у місті студент? Можливо тому, що його часто порівнюють з Парижем, Краковом, Прагою та іншими красивими містами Європи. Але у нього є своє обличчя, яке загадково неповторне , історично заворожуюче та, просто – красиво українське?

І от ми, студенти БКТБ НТУ, поставивши останню крапку у навчанні (канікули), помандрували до міста Лева.

Прогулялися площами Львова, піднялися пагорбами Високого замку. Зазвичай пишуть, що зробили фото на згадку! Банально! Значно цікавіше – власний художній портрет!

Оглянули Львів з височини - підйому на саму Ратушу! Місто вражає що знизу, що зверху. Ось вона - панорама старого міста: вузькі вулички, вимощені бруківкою, кам'яні будинки, тихі внутрішні дворики немов застигли в минулому і розмальовані дахи.

Прогулюючись найстарішим в Україні міським парком, оглянули розкішний Палац Потоцьких. Він виглядає так, неначе щойно перенесений французькими вельможами.

Хтось сказав, що місто Львів "компактне". Це справді так, а особливо стара частина.

Ходиш і слухаєш львівських музик, насолоджуєшся смачною кавою,знайомишся з кожною спорудою та відчуваєш загадковий "подих" Львова. А згодом розумієш, що стомився і час відпочити.

Завтра – новий день і нові враження.

Наступний день розпочався у музеї під відкритим небом – Шевченківськім гаю. Інша назва - музей народної архітектури та побуту чи етно-парк у Львові.

Можна часами розказувати про красу Шевченківського Гаю, сторінками описувати мальовничу природу, в якій утопає краса та історія нашого з вами минулого. Але найбільші враження отримаєш, коли сам відвідаєш це місце. Пограєш на інструментах, яких ніколи не бачив і ніколи про них не чув.

Треба тільки пам’ятати, що вступивши за ворота музею вранці, втрачаєш зв'язок з часом і теперішнім, з комп’ютером, мобільним та інтернетом. Хвилини перетворюються на години, прогулянка – на вічність. І так можна знечутися, як настане вечір. А нам час повертатися додому.

Знаєте, по приїзду запитували, чи справді місто потопає у бруді???

Кажу:

-Місто чисте! Ми не бачили бруду, пляшок, недопалків … чистота та квіти … і українська мова, всюди. Це мило серцю.

Відвідайте Львів – воно того варте.