Сьогодні, у XXI столітті, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію як ми. Ця проблема не нова. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти перекручувалися. Це триває багато століть.
Незнання історії – справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості. Адже історія - це духовна сила кожного громадянина.
Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів, що досить часто й відбувається: «російський Крим», «АТО» . Усі ці непорозуміння (а вони інколи набувають величезних масштабів, для прикладу з Польщею, Румунією) роблять нас відкритими для будь-яких ідеологічних впливів.
Кожен із нас ЗОБОВЯЗАНИЙ знати історію свого народу. Адже це не просто минуле, це наша душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу; чому полеглих синів маємо за ангелів-охоронців?
ПОЧИНАЙМО, НАРЕШТІ, РОЗУМІТИ СВІЙ НАРОД І ДІЯТИ НА ЙОГО БЛАГО!