Найбільше і найдорожче добро
в кожного народу – це його мова,
ота жива схованка людського духу,
його багата скарбниця, в яку народ
складає і своє давнє життя,
і свої сподівання, розум, досвід,почування.
П.Мирний
Рідна мова?! Для кожного мова асоціюється з тією, яку чують по радіо й телебаченню, яку вивчають, якою читають книги й газети, користуються у щоденному спілкуванні. Невипадково мову називають генетичним кодом нації. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
Бібліотекарі коледжу разом із студентами вкотре показали красу та багатогранність слова українського.
Українці, єднайтесь!
У борні не здавайтесь!
В рідній мові кохайтесь,
Як Тарас заповів!
6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства був підписаний Указ Президента України щодо відзначення Дня української писемності та мови. «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця». Відтоді щороку цього дня українці – від великого до малого – можуть взяти участь у написанні радіо диктанту. Цю унікальну акцію Національна радіокомпанія України започаткувала ще 2000 року.
Студенти, адміністрація, викладачі Барського коледжу транспорту та будівництва ось уже протягом 15 років беруть участь у написанні загальнодержавного диктанту.
Так, 9 листопада ми в черговий раз продемонстрували солідарність з усіма, хто любить та шанує рідне слово і хто бажає перевірити свої знання з української мови. А бути освіченими – це вимога будь-якого часу…
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється,
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова - основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Д. Білоуса